Ляльки-мотанки

 З давніх часів  наші слов’янські пращури створювали рукотворні ляльки.

 Але  виготовлялися вони не завжди на втіху дітям, а для того, щоб захистити малечу від негативної енергетики, що линула ззовні, для того, щоб зберегти домашній затишок і мир у родині, наповнити дім злагодою, привабити в родину матеріальний добробут і найцінніше багатство – любов та гармонію.

В 19 ст. обов’язковим елементом посагу (приданого) дівчини були ляльки-мотанки.

Текстильні ляльки відомі в багатьох культурах світу. Ляльки створювалися із натуральних тканин (льон, конопля, бавовна), адже синтетичних ще не існувало.

 На наши землях їх виконували із покидькового матеріалу, старих сорочин матері, що слугували пелюшками і першими вишитими сорочками немовляти.

 Лялька-мотанка має на обличчі характерне зображення – найчастіше хрестик із кольорових ниток (символ чотирьох сторін світу, гармонійне поєднання чоловічої та жіночої енергії в довершеному балансі, що є основою творення життя нового).

А от менш розповсюджений варіант – зірка із вісьмова променями (алатир), що є символом циклічності буття, варіантом народного календаря та потужним захисним слов’янським амулетом.
Крім того, функцію оберега та амулета несуть додані в конструкцію лялечки намистинки натурального каміння, що несуть позитивну енергетику і захищають від зла, зернятка крупи (адже ми нація хліборобів), лікарські трави, спіральні скрутки тільця чи личка ляльки, хрестоподібні ниткові намотування на її основі (під одягом), або використання натуральної деревини (стовпчик із гілочки) чи кукурудзяного качана. Кожен із цих прийомів має свою регіональну приналежність, але всі вони покликані оберігати, гармонізувати, приносити щастя, злагоду і мир в дім, наповнювати його атмосферою тепла, любові й турботи.

 Подарувати рукотворну ляльку – значить побажати людині щастя від щирого серця!