Фільтрувати за
Фільтрувати за ціною

Showing 1–12 of 124 results

 З давніх давен люди почали прикрашати себе. Першочергово намиста носили виключну функцію оберега. Найдавніші намиста створювалися із природних матеріалів – мушлі, насіння, ікла.
Першим матеріалом, який людина використала саме з метою прикраси науковцями вважаються перли.
В подальшому розвиток декоративно-прикладного мистецтва, народних промислів, дрібних мануфактур, а в подальшому і маштабніших фабрик, величезний стрибок прогресу  сприяв виникненню такого поняття як  мода.
На території сучасної України близько дев’ятнадцятого століття сформувалися чіткі тенденції в жіночих прикрасах, які і досі є актуальними, щирими, рідними.
В залежності від регіональної приналежності стилістика і матеріали прикрас різнилися.
Коралі, пацьорки, салби, баламути, смальта, камінні намиста, бурштин, перли, гердани, силянки, дуте скло, дукачі, згарди… Це неймовірне розмаїття і фантастичний культурний пласт! Розглянемо основні види, які так чи інакше відтворювалися в проекті Жива майстерня.
Коралові намиста активно використовувалися як яскравий аксесуар, що доповнював стрій народного одягу.
Коралові намистини часто чергувалися із “пугвицями” – срібними гладенькими намистинами у формі витягнутої кулі, “дармовисами” – намистинами корала, які мали на собі ажурний поясок зі срібла.
Лівобережна Україна славилася майстрами-золотарями, які створювали унікальний аксесуар – банти до дукачів (монет). Банти варіювалися за дизайном в залежності від місцевості і мали авторські відмінності. Дуже часто мали вони квіткові мотиви, в інших варіантах – корони. Але в будь-якому випадку відігравали роль великого виразного медальону з інкрустованим камінням або кабошонами із кольорового скла, який довершував образ українки. Цікавий момент -найперші дукачі – нагородні медалі козаків, яким жінки знайшли нове застосування.
Правобережна Україна мала виразний колорит жіночих прикрас. Тут використовувалися “писані пацьоркі”, венеційське та муранське скло,  а особливе місце посідали згарди (гуцульські хрести).
Ще одним цікавим типом прикрас були намистини із мушель крупних молюсків зібрані у кольє – “баламути” (від перламутр). Чудові переливи цих перламутрових намистин молочного відтінку неймовірно вигравали на сонці і завдяки інтерференції створювали просто таки незрівняний візуальний ефект.
Намиста вважалися невід’ємною частиною жіночого вбрання і відображали матеріальний стан родини дівчини або жінки. Пропорційним була кількість намист її статкам.

Усі наші намиста з натурального каміння чи із сакральними символами – потужні обереги від негативу.

Естетизм українства неможливо переоцінити.
Своєрідна ритміка і особливий стиль ще раз доводять унікальність культурного спадку нашої держави.
Любіть своє! Плекайте українське!